Прес-реліз 2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь. У 2013 році за пропозицією Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під девізом „Водно-болотні угіддя зберігають воду”. Усе життя на планеті залежить від води. При визначенні 2013 року „Міжнародним роком співпраці для збереження води ” Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй визнала, що вода має вирішальне значення для добробуту, сталого розвитку та охорони здоров’я людини. Це визнання не є новим, Леонардо да Вінчі у свій час звернув увагу на важливість цього питання, проголосивши: „Вода є рушійною силою всієї природи!”. Вода все об’єднує. Від джерела до моря і через нескінченний цикл кругообігу вода з’єднує усі куточки планети Земля. Рамсарська конвенція визначає, що водно-болотні угіддя займають ключові позиції у цьому взаємозв’язку, і розумне використання водно-болотних угідь має важливе значення для сталого управління водними ресурсами. Тема Всесвітнього дня водно-болотних угідь у 2013 році – це водно-болотні угіддя і водні ресурси. Рамсарська конвенція підкреслює тісний зв’язок між водно-болотними угіддями, водою і людьми. Водно-болотні угіддя є ресурсом, який має велике соціально-економічне, культурне та наукове значення, і їх втрата є непоправною шкодою. Водно-болотні угіддя надають основні екосистемні послуги та вигоди, що люди отримують від природи, у тому числі виступаючи у ролі регуляторів і постачальників води. Таким чином, управління водними ресурсами та раціональне використання водно-болотних угідь нерозривно пов’язані між собою. Основною метою відзначення Всесвітнього дня водно-болотних угідь у 2013 році є підвищення обізнаності людей щодо взаємозалежності між водою і водно-болотними угіддями, забезпечення справедливого розподілу води між різними групами користувачів цих ресурсів. Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (відома під назвою „Рамсарська конвенція” за назвою міста заснування – Рамсар, що в Ірані) розпочала свій відлік 2 лютого 1971 року. Цього року Конвенція святкує свою 42 річницю. 29 жовтня 1996 року після схвалення Верховною Радою України відповідного Закону Україна поновила своє членство і входить в число 163 країн – Договірних Сторін Конвенції. Керівним органом Конвенції є Конференція Договірних Сторін, яка проводить свої наради один раз на три-чотири роки. Остання – 11-а нарада Конференції Договірних Сторін відбулася в Румунії у липні 2012 року. Згідно із статтею 1 Конвенції під водно-болотними угіддями розуміють райони маршів, боліт, драговин, торфовищ або водойми - природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких не перевищує шість метрів. Для визначення угідь, які можуть бути заявлені до спеціального Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, розроблені критерії,серед яких: типовість та унікальність екосистем для біогеографічного регіону. Цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття регіону, існування ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, місце регулярного перебування понад 20 тис. водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб тощо. Кожна країна – Договірна Сторона Конвенції має заявити до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення принаймні одне своє угіддя і взяти його під охорону. У даний час зазначений Перелік включає 2,065 водно-болотних угідь загальною площею 197,4 млн. га. Серед них і наші 33 водно-болотні угіддя міжнародного значення загальною площею біля 678 тис. га. З них 22 водно-болотні угіддя отримали статус міжнародних у 1995 році, а в 2004 році Бюро Рамсарської конвенції прийняло рішення про надання міжнародного статусу ще 11 водно-болотним угіддям України, які розташовані у межах території природно-заповідного фонду України. Необхідно відмітити, що у 2011 та 2012 році були прийняті розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 147-р та від 21.09.2011 № 895-р, від 24.10.2012 № 818-р про погодження надання 19 водно-болотним угіддям України статусу водно-болотних угідь міжнародного значення. Відповідні матеріали надіслано до Секретаріату конвенції для включення зазначених угідь до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення. На Полтавщині розташовано 58 гідрологічних заказників на загальній площі в 15934,64 га, серед них 7 об’єктів загальнодержавного значення („Середньосульський” у Лохвицькому районі, „Великоселецький” і „Плехівський” в Оржицькому ройоні, „Куквинський” у Пирятинському районі, „Солоне”, „Гракове”, і „Рогозір куток” у Семенівському районі). Окрім цього маємо 3 гідрологічні пам’ятки природи загальною площею 2,4 га („Джерело мінеральної води на тириторії парку” й „Мінеральне джерело” У Миргородському районі, „ Криниця Петра-I ” у Полтавському районі). На території Полтавської області густа гідромережа середніх та малих річок обумовила формування на ділянках їхніх заплав цінних водо-болотних угідь. Відкриті заболочені землі займають майже 86 тис. га (3% території). Найцінніші водо-болотні угіддя Полтавщини охороняються у межах регіональної природно – заповідної мережі, зокрема на території національних природних парків „Пирятинський ” та „Кременчуцькі плавні”, а також заказників „Білецьківські плавні”, „Великоселецький”, „Михнівський”, „Рогозів куток”, „Малоперещепинський”, що мають загальнодержавне значення. Наібільші площі водно-болотних угідь зосереджені у Глобинському, Семенівському, Кобеляцькому, Кременчуцькому, Оржицькому та Пирятинському районах. Щорічно науковці – викладачі природничого факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, Кременчуцького національного університету імені Остроградського, Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка здійснюють комплексні моніторингові дослідження біорізноманітності цінних водно-болотних угідь області. Реалізація на практиці пріоритетів щодо поліпшення збереження водно-болотних угідь можлива лише за умов об’єднання зусиль усіх державних та недержавних установ та організацій, всього населення країни.
|
