Участь у роботі серпневої районної педагогічної конференції
методист райСЮН Юлія Карпенко, волонтери Корпусу Миру Кріс Мертоу, Мет Бреді
Юлія Карпенко
Корпус Миру створений за наказом президента США Кенеді у 1961 році з метою пропаганди американського стилю життя та формування толерантного ставлення до американців.
В Україні Корпус Миру працює з 1992 року. На сьогодні за кількістю волонтерів, що працюють в Україні це є найбільшим придставництвом даної організації в світі. В нашій державі дані волонтери працюють майже в усіх сферах включаючи заклади освіти всіх рівнів, медицини, культури, державних та бізнесових структур.
Якісний склад валонтерів:
за національністю - 7% представників національних меншин (темношкірі...)
за віковим складом - переважно люди віком від 22 до 28 років
за освітою - люди всі з вищою освітою, а не рідко з двома і трьома вищими освітами (ті що працюють на даний момент на території Полтавської області це юристи, економісти, філософи, біологи, спеціалісти з питань міжнародних відносин тощо) (цікаво! чи не так)
за сімейним станом - 96 % неодружені.
Причини чому вони стали волонтерами:
1. Це величезний старт для політичної кар'єри
2. Якщо хочуть продовжувати навчання після повернення до США мають знижк 20%, якщо залишаються на додатковий термін то мають знижку 70%
3. Мають знижку на оплату налогів
4. Пенсійні пільги
5.Вивчають мову та культуру країни де працюють, а це величезний досвід, який не можливо ні купити ні оцінити.
6.Працевлаштовані
(Дана інформація доповнена 17.10.11)
Зараз я хочу представити волонтерів, що розпочали роботу в школах нашого району з 17.06.11.
Кріс Мертоу:
Мене звати Крістофер Мерто. Я приїхав з Америки. Штат Каліфорніа місто Сан Діего. Я закінчив університет у місті Санта Круз. Моя спеціальність робата з громадою. Я отримав диплом бакалавра. 4 роки я працював з молодіжною організацїєю. Зараз я доброволець Корпусу Миру в Україні. Корпус Миру це неполітична організація. Я працюю за програмою молодіжний розвиток. Моє перше враження від України дуже добрі люди, чудова країна, гарна природа, і позитивне ставлення до молоді. Я буду працювати у школі в Ромодані, навчати Англіиськоі мови, пропагувати здоровий спосіб життя. В майбутньому я планую збагатити бібліотеку Англійськими підручниками. За допомоги Корпусу Миру ми плануємо розробити СПА проект побудова внутрішнього туалету.
Юлія Карпенко:
- Дякую Кріс!
Юлія Карпенко:
- Мет, скажи будь-ласка, чому ти став волонтером? Чим ти займався в Україні протягом п'яти місяців, які твої враження про Україну та що ти плануєш робити в Гаркушинській школі?
Мет Бреді:
- Я хотів стати волонтером тому, що я люблю подорожувати, зустрічатися з новими людьми. Я хочу вивчити нову мову, нову культуру, мати нові уявлення про світ та як мені жити в майбутньому. Я приїхав в Україну разом з 105 волонтерами Корпусу Миру 23 березня. Перші 3 місяці я жив у Козельці Чернігівської області в українській родині.
В Козельці я вчив українську мову, викладав уроки здорового способу життя в школі №3 на тему "Харчування", "Профілактика ВІЛ/СНІДу", проводив спортивні змагання.
16 червня я склав присягу та став волонтером Корпусу Миру. З 17 червня розпочав свою роботу в Гаркушинській школі. Тут я проводив англійський клуб, працював з маленькими дітьми в дитячих садках Гаркущинець та Миргорода. Також я працював в літніх таборах організованих волонтерами Корпусу Миру в м. Охтирка та м. Кривий Ріг.
Я відвідав Київ, Чернігів, Львів, Дніпропетровськ, Полтаву і Сорочинський ярмарок.
Я хочу організувати англійський та волонтерський клуби, працювати по програмі молодіжного розвитку.
Я зробив невелику презентацію про мій час в Укрвїні, яку пропоную зараз подивитися.
(відеопрезентація)
Юлія Карпенко:
- На завершення нашого виступу я хочу зачитати висловлювання волонтерів Корпусу Миру про Україну та українців, враження якими вони діляться у своїх блогаг із співвітчизниками:
"...Український народ часто можна побачити з цегляним обличчям на вулиці в публічних місцях, але це приємні і щедрі люди за закритими дверима. Вони люблять і гордяться своїм історичним минулим. Це люди, земля яких за останні декілька сот років була загарбана не один раз, але це народ здатний до виживання, винахідливий..."
"...Україна стає країною з душею і сердцем, що відрізняються від любої іншої країни світу."
"...Я дізнався на скільки щедрі і турботливі українці. Вони мають дуже гостре почуття допитливості і готові все зробити, щоб вам було добре, комфортно. Це самі щедрі і уважні люди на планеті."
- Тож, шановні колеги, бажаю Вам, і в першу чергу собі, віднайти в своєму серці зернинку гордості за те, що ми українці, і щоб вона проросла міцним колосом, як жито і пшениця на наших нивах, незважаючи на ті негаразди, які ми маємо в житті.
|