Тема заняття: Органи рослини, їх функції і взаємозв’язок.
Корінь і кореневі системи
Мета заняття: ознайомити учнів з видами коренів та типами кореневих систем; з’ясувати функції коренів та їх видозмін; формувати вміння працювати з натуральними об’єктами; виховувати любов до природи, екологічну культуру.
Очікувані результати: учні мають називати види коренів, типи кореневих систем та видозміни коренів; учні мають описувати корінь і кореневі системи, видозміни кореня; учні мають робити висновки про залежність ступеня розвитку кореневої системи від умов довкілля; учні мають характеризувати методи формування кореневої системи.
1. Організаційний етап
Привітання учнів, перевірка їх готовності до заняття.
2. «Біологічна мозаїка» (робота в малих групах).
Група учнів отримує картки, де запропоновано набір слів,
з яких потрібно скласти задані поняття і назвати їх.
Приклади «мозаїки» для:
І групи: пагона, це, нового, зачаток (брунька);
ІІ групи: осьова, це, пагона,частина (стебло);
ІІІ групи: та, видозмінений, пагін, це, вкорочений (квітка);
IV групи: підземна, рослини, це, частина (корінь).
3. «Ти — мені, я — тобі».
Учні використовують запитання, які склали вдома, щоб поставити їх перед своїми однокласниками. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання.
4. «Мозковий штурм».
— Чи всі квіткові рослини мають корені? (У водяних рослин, наприклад сальвінії плаваючої, роголисника зануреного, коренів немає. Ці рослини поширені у прісних водоймах і поглинають з води поживні речовини всією поверхнею тіла. Не мають коренів і багато рослин-паразитів, бо живляться вони за допомогою присосок, що ними прикріплюються до рослини, на якій паразитують (наприклад, повитиця тощо).)
Формування проблемної ситуації
Найменша водяна квіткова рослина — ряска — має своєрідну будову тіла. Її сплющене стебельце лежить на поверхні води. Листків немає, а корінь, який відходить від центра стебельця, має на кінці потовщення. Які функції виконує корінь у ряски?
(Учитель заслуховує всі варіанти відповідей учнів, записує на дошці і пропонує визначити правильну відповідь наприкінці уроку.)
Засвоєння нового матеріалу
Розповідь учителя
Як ви гадаєте, чому рослина не може жити без кореня? Коли дме сильний вітер, спробуйте втримати парасольку за ручку. Важко! Яка ж сила потрібна, щоб дуб чи липа з товстими стовбурами і гілками втрималися на місці під час бурі. Сила могутнього велетня! Цією силою володіють корені. Мов сталеві канати, натягнуті вони в різні боки й утримують рослину.
Запитання до учнів:
— А які ще функції може виконувати корінь?
(Учитель заслуховує відповіді учнів і узагальнює їх.)
Корінь — вегетативний орган з необмеженим ростом, який забезпечує закріплення рослин у субстраті, поглинання і транспорт води та розчинених у ній мінеральних речовин і продуктів життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів і коренів інших рослин, первинний синтез органічних речовин, виділення в ґрунт продуктів обміну речовин і вегетативне розмноження.
1. Види коренів
Розповідь учителя
Зародок кореня закладається одночасно з брунькою в зародку насінини і називається зародковим коренем. Під час проростання насінини цей корінь перетворюється на головний, або первинний, корінь, здатний до галуження. Паралельно з ростом на ньому з’являються бічні корені першого порядку, які, у свою чергу, дають корені другого порядку, на них виникають корені третього порядку і т. д. Крім головного і бічних коренів, у рослин утворюються й додаткові корені, які формуються на стеблах, листках, але не на корені.
Типи кореневих систем
Сукупність усіх цих коренів (головного, бічних різних порядків та додаткових) становить кореневу систему. За формою розрізняють два типи кореневих систем: стрижневу і мичкувату.
Типи кореневих систем:
А — стрижнева; Б — мичкувата;
1 — головний корінь; 2 — бічні корені; 3 — додаткові корені
Стрижнева має добре виражений головний корінь, який займає в ґрунті вертикальне положення; від нього відходять бічні корені, що розміщуються в ґрунті радіально. У мичкуватої системи всі корені майже однакові за розмірами, за походженням це додаткові корені, які ростуть пучком від основи стебла. Мичкувата коренева система формується під час кущіння. При цьому на підземній частині стебла утворюється вузол кущіння, з якого розвиваються додаткові корені, що й веде до утворення мичкуватої кореневої системи.
Відмінності між цими двома основними кореневими системами виявляються вже під час проростання насіння. У рослин, які мають стрижневу кореневу систему, із зародка насінини проростає один корінець, який потім стає головним коренем. У рослин з мичкуватою кореневою системою найчастіше проростає кілька корінців. Потім їх ріст припиняється і на підземній частині стебла формується мичка додаткових коренів.
Це цікаво
Розміри кореневої системи в різних рослин різні. Коріння яблуні проникає в ґрунт на глибину 3–4 м, а в боки від стовбура до 15 м, у конюшини та пшениці — на глибину до 2 м; у рослин водоймищ вони розташовуються близько до поверхні ґрунту.
3. Чинники, які впливають на формування кореневої системи. (Самостійна робота учнів з підручником, пошукова робота, робота з ілюстративним та гербарним матеріалом.)
4. Видозміни коренів. (Розповідь учителя, робота в групах, складання схеми.)
Необхідно пояснити, що в процесі розвитку у зв’язку з пристосуванням до різноманітних умов середовища змінювалася форма та будова всіх органів рослини, у тому числі й кореня.
Охарактеризувати видозміни коренів за планом:
1) Які корені видозмінилися.
2) Причини видозміни.
3) Навести приклади рослин.
Завдання для «домашніх» груп:
І група — запасаючі корені (коренеплоди та кореневі бульби);
ІІ група — дихальні корені;
ІІІ група — опорні корені;
IV група — чіпкі корені;
V група — корені-присоски;
VI група — повітряні корені.
(Учні можуть об’єднатися в меншу кількість груп, але тоді отримують для опрацювання по дві видозміни кореня.)
Підбиття підсумків заняття
«Закінчи речення»
— Сьогодні на занятті я зрозумів…
— Сьогодні на занятті я навчився…
— На цьому занятті найцікавішим було…
— Від наступного заняття я чекаю…
| 
