ЮНІСЕФ пропонує шість стратегій, що зможуть об’єднати всі елементи суспільства – від сім’ї до держави, у боротьбі із насильством над дітьми. Вони передбачають: підтримку батьків та навчання дітей із метою отримання певних життєвих навичок; зміну суспільної думки; посилення кримінального та соціального законодавства, судової системи країн; підвищення обізнаності та поширення інформації про насильство над дітьми, його вплив на людей і соціально-економічну ситуацію з метою зміни соціальних норм та ставлення до насильства.
Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) опублікував найбільш повний в історії звіт про насильство щодо дітей у всьому світі – Hidden in the Plain Sight («Сховане у всіх на очах»). Дані звіту шокують: окрім того, що в кожній країні та кожній громаді трапляється значна кількість випадків фізичного, сексуального та психологічного насильства над дітьми, виявилось, що в багатьох випадках жорстоке поводження знаходить виправдання та схвалення у суспільстві, таким чином залишаючи його «схованим на найвиднішому місці».
Звіт ЮНІСЕФ «Hidden in the Plain Sight» базується на даних із 190 країн. У ньому задокументовані факти насильства над дітьми в школі, вдома, в найближчому оточенні. Подробиці складаються в сумну картину: насильство часто триває роками, навіть передається від покоління до покоління. Як наслідок, діти, які стають жертвами, мають мало шансів успішно працевлаштуватися, живуть у бідності та поводяться жорстоко з іншими людьми. Автори дослідження наголошують на тому, що інформацію надавали лише ті люди, які хотіли і могли нею поділитися, і звіт відображає лише видимий мінімум реальної ситуації.
«Це незручні факти – ні уряд, ні батьки не хочуть їх бачити», – зазначив виконавчий директор ЮНІСЕФ Ентоні Лейк. «Та допоки ми не почнемо боротись із жахливою реальністю, про яку свідчить статистика, ми не зможемо змінити суспільної думки, що насильство щодо дітей є припустимим і дозволеним. Так не повинно бути».
Основні результати дослідження:
– Сексуальне насильство: У всьому світі близько 120 млн дівчат віком до 20 років були примушені до насильницького статевого акту, це – кожна десята дитина жіночої статі. Кожна третя дівчинка-підліток, яка перебувала у шлюбі, постраждала від психологічного, фізичного або сексуального насильства з боку свого чоловіка. У Демократичній республіці Конго та Екваторіальній Гвінеї 70 % випадків сексуального насильства відбуваються з боку партнера. У Танзанії, Уганді та Зімбабве цей показник становить близько 50 %. У Швейцарії, за даними опитування 2009 року хлопчиків і дівчаток віком від 15 до 17 років, 8 % підлітків щонайменше один раз ставали жертвами сексуального насильства з фізичним контактом. Найбільш поширена форма сексуального насильства є знущання в Інтернеті.
– Вбивство. Серед усіх випадків насильницької смерті у світі одна п’ята припадає на дітей і підлітків віком до 20 років – так, у 2012 році відбулось 95 тис. вбивств. У таких країнах, як Панама, Венесуела, Сальвадор, Тринідад і Тобаго, Бразилія, Гватемала та Колумбія, вбивство є найчастішою причиною смерті хлопчиків віком від 10 до 19 років. Найбільше випадків насильницької смерті серед дітей – 13 тисяч протягом року – відбулось у Нігерії. Серед країн Західної Європи та Північної Америки найвищий рівень вбивств дітей у США.
– Знущання: У світі кожен третій учень у віці 13-15 років зазнає регулярних знущань у школі; в Самоа таких знущань зазнають троє із чотирьох підлітків. Майже третина учнів віком 13 – 15 років в Європі та Північній Америці зізнаються, що знущаються над іншими, а в Латвії та Румунії це роблять шестеро з десяти підлітків.
– Фізичне покарання. Близько 17 % дітей у 58 країнах зазнають фізичних покарань – удари в голову, вуха чи обличчя, багаторазові побиття. У Чаді, Єгипті та Ємені понад 40% дітей віком від 2 до 14 років зазнають жорстких фізичних покарань. У всьому світі троє з десяти дорослих вважають, що фізичне покарання є необхідним елементом виховання. У Свазіленді 82 % людей впевнені, що фізичне покарання є обов’язковим.
– Ставлення до насильства. Майже половина дівчаток віком від 15 до 19 років (приблизно 126 млн) вважає, що чоловік має право бити дружину за певних обставин. Цей показник перевищує 80 % в Афганістані, Гвінеї, Йорданії, Малі та Східному Тіморі. У 28 з 60 країн більше дівчат, ніж хлопців, вірять у те, що в деяких випадках насильство над жінкою виправдане. У Камбоджі, Монголії, Пакистані, Руанді та Сенегалі вдвічі більше дівчат переконані у тому, що чоловік іноді правильно чинить, коли б’є дружину. Дані з 30 країн свідчать про те, що семеро із 10 дівчат, які ставали жертвами фізичного або сексуального насильства, ніколи не звертались по допомогу: багато з них не вважає те, що відбулось, насильством або не ставиться до цього як до проблеми.
За інформацією ЮНІСЕФ
|