Сусак поширений широко в Євразії. У Якутії в тундрі безліч озер; по берегах ріки Лени — сирі низовини. По берегах озер і в болотистих низинах зростає якутський дикий хліб — сусак. Сусак поширений повсюдно, не тільки в Сибіру, але на всій Півночі і в середній смузі. Його можна зустріти навіть в межах міста Ленінграда (сучасний Санкт-Петербург), біля річки Карпівки
Ця рослина в 1 — 1,5 метра заввишки, з пучком лінійних прямостоящих листя. У нього прямий стебло з стирчать на всі боки, як спиці парасольки, біло-рожевими квітками. Квітки діаметром в 2,5 сантиметри, на довгих квітконіжках, мають три зеленувато-червоних чашолистки, три рожевих пелюстки, дев'ять тичинок і шість червоних маточок
У сухих кореневищах міститься 60 відсотків крохмалю, 14 відсотків білка, 4 відсотка жиру.
Ще в 1871 році іркутські хіміки, досліджуючи якутський «хліб», писали: «У борошні з коріння сусака є все, що потрібно для харчування людини»
З кореневища сусака роблять борошно. З одного кілограма кореневищ виходить 250 грамів борошна. З борошна печуть хліб і коржі. Крім того, кореневища печуть і смажать з салом.
Але не одні якути і калмики вживають в їжу сусак. В Італії жителі П'ємонту заготовляють про запас нарізані і висушені кореневища сусака. Засмажене кореневище є хорошим сурогатом кави.
У Японії, Південній Кореї та Китаї бульби сусака - популярні овочі.
Щоб не сплутати сусак з дуже отруйною рослиною — цикутою (отруйна рослина родини зонтичних, зростаюча біля води), в якої дрібні білі квітки зібрані в суцвітт'я — складну парасольку, сусак прекрасно розпізнається за своїм характерним, суцвіттям-парасолькам і більш крупними квітками. Але збирають кореневища його або пізно восени, або навесні до цвітіння (у червні), для цього під час цвітіння його відзначають стрічками, кілочками або іншими знаками, з тим щоб по них можна було знайти кореневища восени і навесні.
Бережіть себе та своїх близьких. Миру Вам та спокою!
| 
