Веселий ярмарок
(Організувала та провела керівник гуртка Ященко Віта Михайлівна)
Мета: ознайомити з основами української кухні; викликати інтерес до кулінарного мистецтва; розвивати художнє мислення учнів та естетичні смаки; виховувати любов та повагу до національних традицій.
Місце проведення: актова зала.
Засоби оформлення: предмети українського побуту,український одяг, вишиванки. Зал святково прикрашений. На центральній стіні напис «Солодкий ярмарок». Біля сцени стоять столи, накриті різними солодощами.
Лунає запис українських народних пісень.
Пісня «Запрошуємо на базар»
Вчитель.Сьогодні у нас виховний захід «Веселий, солодкий ярмарок» Подивившись на ці багаті столи, я бачу, що в ваших родинах панує достаток, отже він панує і нашій школі. Хочеться побажати щоб так було завжди, у ваших оселях, щоб було що продавати і було, за що купувати. На сьогоднішнім ярмарку ви познайомитися з господарем та господинею, Параскою та Соломієм, Василем та Одаркою, з Кумами. Я гадаю, що ви всі були на знаменитому Сорочинському ярмарку, але Кибинський ярмарок буде не гірший. Хочу вам оголосити сьогоднішнє журі: Лисенко Л.П., Шнипенко Т.Д., Наріжна О.П., вони продигустують і оцінють ваші страви . Розпочинаємо свято!!!
Ведуча. Увага! Увага!
Спішіть-поспішайте!
Господарі й гості, глядіть, не минайте!
На ярмарок, прошу гуртом, по одинці,
Чекають на всіх тут чудові гостинці!
Ведучий На ярмарку нашім чудовім, багатім,
Є чим дивуватись і є, що придбати!
Тут щедрі дарунки із саду й городу,
Тут пісні і жарти – усім в нагороду.
Ведуча Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте,
Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!
Гей, народ збирається – Ярмарок розпочинається! (Разом)
Звучить пісня «Кибинський ярмарок».
Де небо синє-синє і сонячний розмай,
На милій Україні куточок, наче рай,
Там гоголівські хати й калини оберіг,
І білі лелечата на стріхах золотих.
Приспів:
Як у Кибинцях та й на ярмарку
Люд вирує мов ріка,
Про чудовий край, цей чарівний край
Лине слава гомінка.
Рознесуть вітри на всі сторони
Щиру пісню у блакить,
Як на ярмарку та й у Кибинцях |
Україна гомонить! | (2)
Дівчата чорнобриві, лебідоньки стрункі,
Веселі й жартівливі танцюють парубки,
Тут п'ється мед-горілка немов жива вода
На щастя, на здоров'я, на многії літа!
Приспів.
Зорять чумацьким шляхом барвисті небеса,
Неначе казка, свято до ранку не згаса.
Я знаю, тут бували і прадіди мої,
На цій благословенній кибинській землі! Приспів.
Господар. Доброго дня, шановні гості нашого свята!
Господиня. Низький уклін вам, гостоньки дорогії! Не минайте ярмарку нашого, заходьте, покуштуйте страв українських, поласуєте солодощами.
Господар. З давніх-давен українські страви відомі світові своїми високими смаковими якостями.
Господиня. Наше сало, борщ, пампушки, вареники, пиріжки високо цінуютьсяне тільки в Україні, а й за її межами.
Господар.Купуйте купуйте усі бараболю, Варіте і смажте із сіллю й без солі. Господиня.А у мене часник, як бик, А цибуля, як гуля! Всі мікроби убиває, Буде здоровий той, хто придбає!
Господар.. Лотки із яблуками не минайте, Які до смаку вам, такі вибирайте!
Господиня. Беріте калину – червоні корали! Напоїть матуся калиновим чаєм – Недугу ураз, як рукою знімає!
Виходять Параска та Солопій
Солопій. Стій жінко, почекай. Куди ти?
Параска. Мені нудно в хаті жить! Ой вези ж мене із дому, Де багато грому-грому, Де гопцюють всі дівки, Де гуляють парубки. Хочу на ярмарок! Поїхали, Солопійчику! Солопій. Сиди вдома, стара. Я сам поїду.
Параска. Щоб ти луснув! Сто чортів тобі в потилицю. Ти вже того разу безмене на ярмарок їздив та замість курки півня купив.
Солопій. Не півня, а курку!
Параска. А я кажу – півня!
Солопій. А я кажу – курку! П
араска. А чого тоді в твоєї курки ноги такі довгі?
Солопій. Бо того, що вона багато бігала. Ох і вредна ж умене жінка, сатана – не баба. Ну добре, поїхали!
Звучить пісня «Ой, я знаю, що гріх маю»
Ой, я знаю, що гріх маю
Пекло вогнянеє,
Що давала цілувати
Личко рум'янеє.
Гей, шіді-ріді-дай
Шіді-ріді-дай-дай.
Гей, шіді-ріді-дай
Шіді-ріді-дай-дай.
------------------------
Кажуть люди, що суд буде,
Що будуть судити,
Як би мені присудили,
Всіх хлопців любити.
Гей, шіді-ріді-дай
Шіді-ріді-дай-дай.
Гей, шіді-ріді-дай
Шіді-ріді-дай-дай.
----------------------
Полюбила я Миколу,
Юзефа, Івана, Грицька,
Стецька ще й Данила, Федора, Степана.
Гей, шіді-ріді-дай
Шіді-ріді-дай-дай.
Гей, шіді-ріді-дай
Шіді-ріді-дай-дай.
----------------------
Один стоїть край віконця,
Другий коня в'яже,
Третій стоїть під дверима,
"Добрий вечір" каже.
----------------------------
Гей, шіді-ріді-дай
Шіді-ріді-дай-дай.
Гей, шіді-ріді-дай
Шіді-ріді-дай-дай.
----------------------
Як би мені пощастило
Василя звабити,
Я б не стала більше хлопцям
Голови крутити.
Гей, шіді-ріді-дай
Шіді-ріді-дай-дай.
Гей, шіді-ріді-дай
Шіді-ріді-дай-дай.
--------------
Виходять Василь і Одарка.
Одарка. Ох! Усе на ярмарку тут є!
Василь. Було твоє, купив – моє!
Одарка. Є й картопля...
Василь. Є й буряк...
Одарка. Тут цибуля...
Василь. А там – мак!
Одарка. Чого тут тільки не має!
Василь. Кому що треба – той питає!
Одарко, дивись, що це таке гарне?
Одарка. Та це ж, Василю, свистульки! Послухаю, якщо добре будуть грати,то куплю. (Бере свистульку, пробує свистати. В цей час підходить хлопець)
Хлопець. Добридень, добрі люди! А чи є на ярмарку коваль? Треба коней підкувати. Василь. А якже! Є і тут коваль! Підкує кого треба. І коня, і самого тебе. Є й підковки на підбори До твоїх чобіт, козаче. Ти станцюєш, кінь заскаче.
Хлопець. А що, можемо і станцювати.
Виконується український танець.
Після танцю виходять Солопій і Параска)
Солопій. Ой які ж гарні дівчата, як гарно танцюють. Мої ноги так і не встоять – танцювати вже хочеться.
Параска. Солопію, та ти ж танцюєш як рак на льоду.
Солопій. А що, хлопці, давайте мінятися. Ви мені – дівчат, а я вам – Параску.
Параска. Людоньки добрі, та що це таке робиться на світі? Старий зовсім з глузду з’їхав! Та навіщо ти мені такий потрібен? Я сама зараз тебе буду продавати!
Інсенізація пісні «Ой там на товчку, на базарі»
Ой там на товчку на базарі Жінки чоловіків продавали,
Як прийдеться до ладу,
То я, свого поведу, та й продам.
Із лик мотузок засукала,
Взяла свого милого залигала.
Та й повела на базар
До терниці прив’язала.
Як наїхало купувальниць,
Як наїхало подавальниць.
Стали думать і гадать,
Що за цього мужа дать.
А за цього треба дати
Пару коней вороних.
Ще й сто рублів золотих.
На сцену виходять солдат і стоїть купа хлопців, а рядом мішки лежать)
Далі прийшов, де груші продають, бачить, що при возах самі хлопці, та й ті роти пороззявляли. Він таки й положив руку на мішок — ніхто не баче; потягнув його до себе — ніхто не баче. То він і чкурнув, куди йому треба. Ну хитрий же й москаль! Чим би навтікача, а він іде собі любенько, мішок з грушами несе та й мугиче собі під ніс пісеньку. Один із хлопців доганяє солдата.
Хлопець. Нащо ти груші взяв?
Солдат. Нешта то ваші груші?
Хлопець. Наші!
Солдат. Ах ви, безмозглії! А зачем ви мені тогда не сказалі, как я з воза мішок узяв? Ви зіваєте па старанам, а я воткакумарилсядаамуніциюпатьор. Вот, виш, мундір за пачкал! Давай сюдаденьгі на вичистку! Я казьонний мундир патьор!
Хлопець (тікаючи). Цур тобі, батечку, зділай милость, озьми собі і груші з мішком, тільки цур тобі, відчепись і пусти.
Солдат йде з мішком, наспівуючи пісню. До нього підходить циганка. Циганка. Позолоти, служивий, ручку, я тобі долю скажу.
Солдат. Нешта скажеш?
Циганка (бере за руку). Та на руці написано, що генералом будеш. А генеральська дочка тобі жоною стане. Закрий очі, я пошепчу, щоб грошики до тебе прилипли. (Щось шепче, витягує у солдата з кишені гаманець, втікає поміж людей).
Солдат. От стара відьма! Таки приліпли мої грошики...
Звучить весела музика. На « возі»
з’являється Явтух.
Пісня-діалог «Ой куди їдеш Явтуше?»
Ой куди їдеш, Явтуше? Ой куди їдеш, мій друже –
- Не скажу.
Та коли ж твоя та добрая ласка, То й скажеш.
- На базар.
Ой що везеш, Явтуше? Ой що везеш, мій друже?
- Не скажу! Та коли ж твоя та добрая ласка, То й скажеш.
- Груші.
Ой дай мені, Явтуше, Ой дай же мені, мій друже.
- Не дам.
Та коли ж твоя та добрая ласка, То й даси.
- Ну бери, тільки гниленьку.
Сценка «Два куми»
(На сцену виходять два куми спиною один до одного і тягнуть по мішку)
1-й кум. Ой, це ви, куме?
2-кум. Я.
1-кум. А куди це крам тягнете?
2-кум. На ярмарок української кухні.
1 кум. І я туди. А що в мішку?
2-й кум. Бублики.
1 кум. А я думаю: що то так торохнуло, аж в голові задзвеніло!
2 кум. А ви що тирбичите?
1-й кум. А я гречану крупу несу продавати, добре маю вторгувати, бо без каші жодна українська сім’я не обходиться.
(На сцену вибігають циганчата)
1-е циганча.
Дядьку, дядьку, дайте копієчку, а ми вам поворожимо!
2-й кум. Ану йдіть, бісові діти, знаю я вас – не встигнеш і оком кліпнути, як без штанів залишишся.
2-е циганча. Ну, дядьку, не хочете про свою долю дізнатися, тоді ми вам затанцюємо. 1-й кум. Куме, вони не відчепляться. Нехай вже танцюють.
Танець циганочка)
(Циганчата танцюють, а потім беруть у кумів мішки і тікають).
2-й кум. (здивовано) А що це було?
1-й кум. Обікрали нас, от що!
2-й кум. (скиглячи) Що ж мені тепер робити? У вас, куме, хоч жінка не битюча, а моя мені голову відірве !
1-й кум. Ну раз ми з вами вскочили в таку халепу, так давайте помізкуємо як з неї вибратись.
2-й кум. Придумав! А давайте податківцями прикинемось і будем з торговців по 10 відсотків з проданого товару брати. Із грішми будемо, іздоров’я ціле. 1-й кум. А як не віддаватимуть?
2-кум. Кого?! А ми козака Романа П’ятницького до паю візьмемо, віддадуть, аж бігом! 1-й кум. Згоден, куме, на таку аферу. Ну тоді ходімте в люди по ярмарку. (Куми виходять у зал з табличками «ПОДАТКОВА»)
Звучить пісня «Хлопці кучеряві»
Хлопці кучеряві, не ходіть до нас,
Бо вже поламали браму й перелаз.
І не знає мати, як вас відігнать, |
Бо їй до світанку не даєте спать. | (2)
Через вас у мене голова болить,
Через вас не буде Василько ходить.
У очах у нього ранок голубий, |
І такі цілунки, як вогонь палкий. | (2)
Не ходіть до ранку край мого села
- Не туди стежина ваша пролягла.
На усіх не стане в мене теплих слів, |
На усіх не буде в мене гарбузів. | (2)
Хлопці кучеряві, не ходіть до нас,
Бо вже поламали браму й перелаз.
Як відчарувати, що мені робить? |
Всіх вас поцілую, тільки не ходіть! | (2)
Потім учні виконують сценки.
1. — Куме, що ти купив?
— Козу.
— Скільки дав?
— Сім кіп.
— Де ж вона?
— Та продав!
— За скільки?
— За п'ять кіп.
— Нащо ж так багато втратився?
— Дарма, аби свіжа копійка.
2. А які тільки пригоди не бувають на ярмарку!
• Хлопець (читає гумореску М. Хижка).
Це було позаторік Та на нашім ринку
— Хотів купити чоловік Кабанця чи свинку. Ламав голову Павло (Нелегке це діло)
— Нешкідливе щоб було, І щоб добре їло. І нарешті підібрав: О! Які хороші! Гаманець мерщій дістав, Став платити гроші.
— Аз якого ви села? — Спитав молодиці.
Та йому відповіла: — Яз села Мельниці.
— Забирайте їх назад! — Буркнув незабаром,
— Я мельницьких поросят Не візьму й задаром. Тітка ближче підійшла:
— То ж назвіть причину!
—А я з вашого села Маю вже... дружину.
3.—Діду, корову продав?
— Продав.
— А гроші ж де?
— Воно, бач, стара... Та ж ополоник купив.
4.— Скільки коштують яйця?
• Карбованець за штуку.
А биті
—півкарбованця. ;
— То розбийте мені два десятка!
Звучить пісня « » Три музики (гр. «Дзвони»)
Грає, тішиться скрипаль,
Та ще бубон і цимбали,
Щоб летіли звуки вдаль,
Але смутку не дістали,
Хай відлунить перегук,
Ще вогню підкиньте трошки,
Щоб від ловких закаблук
У низу вгинались дошки.
Приспів:
Три музики, три музики,
А четвертий – бубон,
Ой, веселий, ой, великий
У нас празник буде!
Три музики, три музики,
Та і ще цимбали,
Запальний танок покликав,
Щоб всі танцювали!
Кличе музика усіх,
Бо уміє всіх скликати,
Бо де танці – там і сміх,
Там стає малою хата,
Ширше коло, розійдись,
Дайте втіхи після праці,
Знизу верхи і зверху вниз,
Світ хитається від танцю!
Приспів.
А музика, як заграє,
Леґінь заспіває,
А дівчина засміє сі,
Душе радує сі,
Заграйте, заграйте,
Та й до тої дівчиноньки
Охоти додайте!
Приспів. (2)
Ведуча.
Наш добрий ярмарок триває,
Звучать тут жарти, пісні, сміх.
Солодкий стіл усіх чекає
Купців запрошує усіх.
$IMAGE9$
Ведучий.
Тож часу не гайте,
Швиденько готуйте свої гаманці
Бо ждуть не діждуться вже нас продавці!
На ярмарок усі!
Запрошуємо на солодкий ярмарок!
Розпочинається купівля-продаж.
Усі учасники виходять із залу, співаючи останній куплет пісні «Ой, там на веселім базарі».
Всі.
Ой, том, на веселім базарі,
Продавали, купували, жартували
І з покупками потому,
Повертаємось додому, додому.
Ми з вами не прощаємось,
А говоримо вам «До нових зустрічей!»
Грає весела мелодія.
| 
