БАХ
Олексій Миколайович
(1857 - 1946)
Учений, основоположник вітчизняної школи біохіміків, академік АН СРСР ( з 1929 ). Навчався в університеті св. Володимира. Як керівник міської організації партії "Народна воля" брав участь у революційному русі. Виступив ініціатором створення фізико-хімічного інституту ім. Л. Карпова, а згодом - Інституту біохімії АН СРСР. Основні напрямки досліджень пов'язані з фотосинтезом , окислювальними процесами в живій клітині й вивченням ферментів.
Олексі́й Микола́йович Бах (* 17 березня 1857, Золотоноша — †13 травня 1946— український хімік і біохімік, академік АН СРСР (з 1929 р). Громадський діяч, академік (з 1929), Герой Соціалістичної Праці, депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.
Учні Великообухівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів взяли участь у Всесвітній акції «Година Землі». Учениці 8 класу Кошова Вероніка та Назаренко Лаура, які є активними учасниками гуртка «Юні любителі домашніх тварин», підготували лекцію: «Як ми – господарі природи, то бережімо її вроду». Вони виступили з нею перед учнями молодших класів. Учасники акції закликали дітей діяти щодня заради майбутнього, заради забезпечення природними ресурсами людства.
Проблема постійного скорочення запасів традиційних джерел енергії є надзвичайно актуальною для всього світу. Відповідно, велика увага зарубіжних та вітчизняних науковців приділяється пошуку альтернативних джерел енергії та розвитку технологій, які дозволяють максимально ефективно використовувати енергоресурси. Однією з них є технологія, яка базується на використанні паливних елементів (паливних комірок), які дають можливість безпосередньо трансформувати хімічну енергію палива у електричну і теплову енергії. Паливні комірки вже набули широкого використання у світі, адже мають ряд переваг, одна з яких – екологічна безпечність. Застосування паливних елементів для виробництва електроенергії націлене на самозабезпечення замкнутих об'єктів, таких як офісні та торгові центри, готелі або, навіть, невеликі населені пункти.
Кащенко Микола Феофанович (25 квітня (7 травня) 1855(18550507), Московка — 29 березня 1935, Київ) — біолог, один з перших українських академіків, доктор медицини та зоології, засновник акліматизаційних садів у Томську та Києві (1913 — акліматизаційний розсадник культурних рослин; 1919 — Акліматизаційний сад АН України). Разом з вченим В. О. Караваєвим створив зоологічний музей і був першим його директором (1919—1926).
Життєпис
М. Ф. Кащенко народився 25 квітня (7 травня) 1855 року в селі Московка на Катеринославщині (нині Вільнянського району Запорізької області. Вищу медичну освіту здобув у Московському університеті, до медфакультету якого він вступив після закінчення зі срібною медаллю Катеринославської гімназії. За документами Державн
... Читати далі »
Година Землі була започаткована в Сіднеї (Австралія) в 2007 році, вже через рік ця подія стала світовою екологічною ініціативою, до якої долучилося більше 100 мільйонів людей у 35 країнах світу, а в 2009р. й Україна, разом з 87 іншими країнами світу, також долучилася до всесвітньої акції.
Година Землі 2014 має на меті продемонструвати урядам країн світу, бізнес організаціям та людям, що дії проти глобального потепління не тільки необхідні, але й можливі.
Цього року "Година Землі" – це більше, ніж година! Ми повинні діяти щодня, роблячи невеликі кроки назустріч майбутньому без зміни клімату, майбутньому, у якому всі забезпечені природними ресурсами, майбутньому, у якому людина живе в гармонії з природою!
В.Сорочинська ЗОШ І-ІІІст. одна з кращих шкіл району, де працюють люди закохані в свою справу, які люблять свою землю і цю любов передають підростаючому поколінню.
Початок навчально – дослідницької роботи
Рання весна дала можливість юннатам школи розпочати роботу на навчально – дослідницьких ділянках. Під керівництвом вчителя Л.В.Кухарук школярі розпочали висаджувати різноманітні сільськогосподарські культури, за якими проводитимуть спостереження та наукові досліди.
Завжди творчо працюють педагоги Хомутецької ЗОШ І-ІІІ ст під вмілим керівництвом директора школи Аршинової Валентини Михайлівни. Робота колективу завжди виважена та планомірна, спрямована не тільки на надання знань, а й на виховання. Насам перед патріотичне виховання підростаючого покоління, що є дуже важливим, як показав час.
Так тиждень початкової школи І ступеня завершився проектом «Птахи рідного краю» (святом «Зустріч птахів»), яке пройшло у 1 класі,де учасниками були батьки та учні (керівник проекту: класовод Федоренко). Діти з класоводом підготували вірші, загадки, вікторини, прислів’я про птахів . Присутні почули багато цікаво
... Читати далі »
Біологічні змагання в Україні проводяться з 50-х років ХХ століття. Спочатку
вони проводилися на шкільному та районному рівнях. Основними завданнями
олімпіади на той час була перевірка знань учнів про конкретні рослини та
тварини. Надалі коло завдань розширювалося в бік більш складних галузей
біології: генетики, біохімії, біофізики, молекулярної біології, еволюційного
вчення, тощо. З 1973 року за рішенням Міністерства народної освіти УРСР почали
проводити біологічні республіканські олімпіади, які до 1988 року чергувалися із
хімічними. У 1990 році вперше було проведено Всесоюзну біологічну олімпіаду у м.
Батумі (Грузія), учасниками якої були і українські школярі.
Із здобуттям Україною державної незалежності біологічний олімпійський рух
набув особливого розвитку, що пов'язане як із змінами у соціально-політичному
житті так і з бурхливим розвитком біологічного знання наприкінці ХХ століття.
Змінилася структура олімпіади: вона стала проводитися в два тури - теоретични
... Читати далі »
У статті на основі аналізу архівних документів і періодичної літератури
проаналізовано загальний рівень розвитку біологічної науки та особистий внесок
учених-біологів Харківського університету.
У другій половині ХІХ ст. Україна вступила на шлях капіталізму. Сільське
господарство та промисловість цього періоду потребували прогресивних виробничих
технологій. Їх становлення забезпечували різні наукові галузі, серед яких
особливе місце належало біологічним наукам.
Дослідженням історії розвитку біологічної науки цього періоду займалися В. М.
Черняєв, О. А. Потебня, Л. С. Ценковський, П. П. Сушкін та ін.
Основними центрами та базами наукової роботи в галузі розвитку біологічних
наук на Україні у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. були зоологічні та
біологічні кабінети, лабораторії, музеї, сади, створені при відомих
університетах, зокрема Харківському, Київському та Новоросійському [10, 56].
Відкриття в Україні першого університету в Харкові було визна
... Читати далі »
(25 квітня (7 травня) 1855(18550507), Московка — 29 березня 1935, Київ) — біолог, один з перших українських академіків, доктор медицини та зоології, засновник акліматизаційних садів у Томську та Києві (1913 — акліматизаційний розсадник культурних рослин; 1919 — Акліматизаційний сад АН України). Разом з вченим В. О. Караваєвим створив зоологічний музей і був першим його директором (1919—1926).
