Українське товариство охорони птахів разом із Національним еколого-натуралістичним центром оголошує про проведення Всеукраїнської акції "Серпокрилець чорний - птах 2014 року" серед школярів. Протягом року чекаємо на ваші спостереження, розповіді про заходи, які ви проводитимете в школі чи гуртку - конкурси, тематичні лекції, випуск стінгазет, листівок тощо; а також оповідання, казки, вірші про серпокрильця чорного, написані та придумані вами разом самостійно чи разом із учителями чи батьками, а малюнки та фоторепортажі, що ілюструють вашу роботу та птаха нинішнього року.
Роботи з поміткою "Птах року" надсилайте до 15 листопада 2014 року на адресу: Українське товариство охорони птахів, а/с 33, м. Київ, 01103 або електронну пошту uspb@birdlife.org.ua
Усім охочим також пропонуємо в 2014 році долучитися до акції "Птах року" й провести власні спостереження за серпокрильцем чорним у своїй місцевості. А в ході спостережень з’ясувати: де і як мешкає птах, де влаштовує гнізда, хто його сусіди і вороги під час гніздування, які особливості поведінки й життя притаманні видові в природі тощо. Серпокрилець чорний Apus apus
Наукова назва Apus - безногий, вказує на характерну особливість цього виду - короткі ніжки, які навіть не помітні в польоті. Утім, ноги украй рідко стають у нагоді серпокрильцеві, адже практично все своє життя він проводить на крилах. Серпокрильці чорні повністю пристосовані до життя в повітрі й проводять його переважно в польоті. На крилах вони здатні живитися, пити воду, спарюватися й збирати будівельний матеріал для гнізда. Пристосування виду до польоту вражає: довгі, але вузькі крила перетворюють його на швидкого та влучного мисливця на свою здобич - літаючих комах і павуків. Серпокрилець чорний є одним з найшвидших птахів, здатен розвивати швидкість польоту до 320 км/год.
Первинними середовищами існування цього виду були скелі, стрімчаки, урвисті береги річок (де вони оселялися в щілинах) і пустоти (зокрема й дупла, зроблені дятлами). У наш час серпокрильці чорні оселилися переважно в містах і містечках у місцях із кількаповерховою забудовою - свої гнізда вони роблять у стінах будинків. Нині розмір популяції виду в Європі оцінено в межах від 7 до 17 млн. гніздових пар.
Живляться серпокрильці "повітряним планктоном", що складається з дрібних комах і павуків, достатньо легких, аби повітряні течії піднімали їх високо вгору. Птахи ловлять більшість комах на великій швидкості. Широко відкритий рот функціонує як труба для ловлі комах. Під час годівлі потомства упіймані комахи зберігаються в горловому мішечку. У серпні серпокрильці залишають європейські терени, щоб перезимувати в Африці. Повертаються в квітні-травні, а гніздування триває з травня по липень. У найкоротший сезон розмноження пара виводить тільки одне покоління пташенят.
Незабаром після цього молодь здійснює тривалий переліт до Африки. В Африці вони переміщаються за дощами, щоб мати переваги від швидких змін у популяціях комах. Молоді птахи повертаються на гніздові території, проте деякі залишаються в Африці. Залишаючи гніздо, серпокрильці чорні значно в меншій кількості, ніж інші види, гинуть у перший рік.
|
